самопізнання ціною себе
спочатку ми бачимо, як дівчина стрімко йде до загадкового предмета, схованого під тканиною. нічого довкола вона не помічає. потім ми бачимо кадри з кошеням. воно, як і наша героїня, поспішає до предмета.
між цими кадрами ми бачимо каньє. своєю творчістю він сильно вплинув на моє бачення, світогляд і підхід до творчості.
дівчина та її альтер его в образі кошеняти набирають ледь не шаленої швидкості. їм страшенно хочеться дізнатися, що під тканиною. виявляється, цей предмет створив її власний мозок. він змінює її реальність і показує, як влаштований всесвіт, аж до найдрібніших частинок. героїня сподівається зрозуміти цей дивний світ, але зрештою вони з кошеням буквально тонуть у потоці інформації.
потім вона прокидається. здавалося б, усе це було просто жахіття. ось вона, реальність. ось мій котик, якого я так люблю і якого через дурну випадковість забула погодувати, поки літала в цьому потоці інформації й намагалася зрозуміти себе.
замість того щоб погодувати котика, вона йде до кухні і знову потрапляє в кошмар. петля затягує її. вона забуває, навіщо встала з ліжка, і знову йде до предмета, який сама ж вигадала.
у цієї петлі немає ні початку, ні кінця. героїня нескінченно шукає те, що, як їй здається, допоможе зрозуміти світ і зробить його зрозумілішим. парадокс у тому, що можна жити й без пояснень. іноді треба просто погодувати своє кошеня.
не забувайте годувати своїх котиків.